Річниця майдану

20 лютого – пам’ятна дата для українського народу. Саме у цей день у нашій державі зі скорботою в серці згадують учасників Революції Гідності та Героїв Небесної Сотні. З цієї нагоди Житомирський-економіко гуманітарний інститут вшанував пам’ять загиблих воїнів.

МОНОЛОГ ОСИРОТІЛОГО БАТЬКА

Сину мій, падає небо!

Хіба ти один в силі його зупинити?

Я боюся, молюся за тебе.

Ти – єдиний. Ти – юний.

Тобі – жити й жити. …

Ти не дав небу впасти на землю.

Ти тримаєш його ще й досі.

Тільки б жертва була не даремна.

Тільки б дим не затягував просинь.

Ти прости, мій єдиний сину,

Що припав тобі жереб такий.

Я спізнився на дві лиш години,

А між нами тепер віки.

Як же жити, синочку, без тебе,

Коли все в мені плаче-голосить?

Ти ж був мені сонцем і небом,

Срібний сміх твій дзвенів стоголоссям.

Буду жити без тебе, дитино,

Жити так, щоб не падало небо.

Біль нестерпний крізь роки нестиму.

Буду жити… За себе й за тебе.

Я не знала ні батька, ні сина.

На Майдані у день той не була.

Та як мати і просто людина

Монолог цей я серцем почула.